Етнічна українка Інга Петричка балотується до Парламенту ЄС, щоб захищати інтереси національних меншин у законодавчому органі Європи.
Про складнощі інтеграції
Бути політиком з українським походженням у Чехії не легко. Я багато стикалася з дискримінацією. Живу тут 26 років і з досвіду знаю, що знайти гарну роботу, пристосуватися, інтегруватися дуже важко. У власному оточенні бачила, що можливості роботи для наших людей є хіба що в ресторанах або прибиранні. Інших можливостей особливо не було. Мені дуже допомогло те, що я вивчилася тут в університеті. І, звичайно, рівень чеської мови. Я намагалася виходити на міжнародні фірми, це мені дало додаткові можливості. Але якщо порівнювати з громадянами Чехії, то для мене чогось досягнути було, напевно, в десять разів складніше, ніж їм. І це все мене постійно переслідувало. Але я все одно не залишаю цю можливість. Сподіваюся, все залежить лише від тих, хто прийде голосувати — від виборців. Головне, щоб кандидат був дійсно відповідальною людиною й робив те, що говорить, без порожніх обіцянок.
Про стан речей
Раніше була логіка Європи: якщо підпустимо ворога ближче (будемо з ним вести бізнес), то з ним буде легше домовлятися. Звичайно, вони не розуміли, що з росіянами така стратегія не спрацює. Згодом це стало проблемою, адже бізнес став тісно поєднаним із російським. Те, що вони пустили Росію близько до себе, але не думали про наслідки, вартує життів українців.
Компроміс
Для мене Україна має залишатися територіально цілісною. Дипломатично, в моєму розумінні, компромісним був би нейтральний статус України. Тобто вона може бути членом ЄС, оскільки Європейський Союз заснований на принципі економічної співпраці, але не вступить до НАТО. Це не означає, що Україна не мала би права мати свою армію чи бути в альянсі з іншими країнами, такими як Британія, Франція чи країни Балтії, але не як член НАТО.
Oleh Balanda
